Як правова категорія предмет доказування визначений ст. 177 ЦПК. Їм є "всі факти, що мають значення для правильного вирішення справи".

Під зазначеними фактами і законі, факти (дії, події). З їх наявністю або відсутністю норми права пов'язують певні правові наслідки.

Предмет доказування по цивільній справі - це сукупність юридичних фактів, що відносяться до справи, встановлення яких з допомогою доказів необхідно для того, щоб дана справа могла бути правильно дозволено.

Не всі юридичні факти, що мають значення для правильного вирішення справи, що входять у предмет доказування. Згідно ст. 182 ЦПК. не підлягають доказуванню і не входять в предмет доказування дві категорії фактів - загальновідомі факти і преюдициально встановлені факти.

Загальновідомі факти - це факти, які відомі досить широкого кола осіб. у тому числі суду, що розглядає справу, сторонам та друз їм учасникам процесу.

Закон (ч. 1ст. 182 ЦПК) надає суду право визнати той чи інший факт загальновідомим. Таке право належить лише суду першої інстанції, але і судам, що розглядає справу в касаційному або наглядовому порядку.

Юридичні факти можуть мати різний масштаб популярності. Існують факти: всесвітньо відомі (наприклад, аварія на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 р.); відомі на всій території держави (наприклад, трагедія на станції метро "Немига" р. в Мінську 30 травня 1999 р.); відомі тільки на території області, району, окремого населеного пункту (наприклад, факти повені, посухи, пожежі чи якогось іншого стихійного лиха в даній місцевості).

Загальновідомі факти звільнені від доказування тому, що істинність їх очевидна. Однак якщо популярність факту носить обмежений характер, то суд у своєму рішенні повинен вказати, що цей факт у даній місцевості є загальновідомим. Така запис у судовому рішенні необхідна, так як вищестоящому суду, перевіряючому цю справу в касаційному або наглядовому порядку, цей факт може бути і не відомий, в зв'язку з чим йому не будуть зрозумілі підстави звільнення зазначеного факту від доказування.

Встановлені факти - це факти. встановлені раніше винесеним і набрав законної сили рішенням або вироком суду по іншій справі.

Відповідно до ч. II ст. 182 ЦПК факти, встановлені набрав законної сили рішенням суду по одній цивільній справі, обов'язкові для суду і не доводяться знову при розгляді інших цивільних справ, в яких беруть участь ті самі особи або їх правонаступники. Повторне дослідження цих фактів в іншому процесі за загальним правилом повинно привести до тих же результатів. У зв'язку з цим закон забороняє юридично зацікавленим у результаті справи особам, а також їх правонаступників оскаржувати ці факти в іншому процесі. У той же час для осіб, не залучених у процес, факти, встановлені набрав іконний чинності рішенням суду, не мають преюдиціального значення. Отже, названі особи можуть спростовувати будь-які факти, встановлені судом за раніше розглянутому справі.