Наказне провадження.

Наказне провадження - це особливий спрощений вид цивільного судочинства, спрямований на розвантаження судів загаль­ної юрисдикції від справ, які не потребують повної та детальної процедури розгляду, на спрощений та ефективний захист безспір- них прав осіб шляхом видачі судового нака­зу, який є судовим рішенням та одночасно виконавчим документом про стягнення з боржника грошових коштів або витре­бування майна за заявою.

У частині 1 ст. 96 ЦПК України передба­чені вимоги, за якими може бути видано судовий наказ. Вони повинні бути докумен­тально підтвердженими та безспірними, тобто не може викликати сумнівів ні момент настання права вимоги, ні сума грошових коштів чи вартість майна. У наказному про­вадженні не може розглядатися спір про право. Для видачі судового наказу необхід­ною є вимога, яка Грунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі. Підставою видачі судового наказу є заявлення вимоги про стягнення нарахованої, але не випла­ченої працівникові суми заробітної плати. Проблема невиплати заробітної плати набула значного розповсюдження, тому ця вимога є найпоширенішою.

Наступною підставою для видачі судового наказу, яка передбачена ЦПК України, є вимога про компенсацію витрат на про­ведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника. За своєю природою ця вимога є цивільно- правовою, а отже, на неї поширюється загальна позовна давність у 3 роки. Зверну­тися до суду з заявою можуть органи внутрішніх справ та інші особи, у яких виникло право вимоги.

Крім того, ст. 96 ЦК передбачено, що судовии наказ може бути видано, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення забор­гованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з ураху­ванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості; заявлено вимогу про при­судження аліментів на дитину в розмірі тридцяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших зацікавлених осіб; заявлено вимогу про повернення вар­тості товару неналежної якості, якщо є рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів.